ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ МИКОЛАЇВСЬКОГО ОКРУЖНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

         21 жовтня 2016 рок у  на загальних зборах суддів та працівників Миколаївського окружного адміністративного суду начальник відділу забезпечення судового процесу та аналітично - статистичної роботи Кобак Марина Василівна презентувала аналітичний звіт оцінювання роботи Миколаївського окружного адміністративного суду.

       Система оцінювання роботи (СОРС) суду була затверджена рішенням ради суддів України № 28 від 2 квітня 2015 року. СОРС стала відповіддю на ті виклики, що постали перед судовою системою України в складних та суперечливих умовах її реформування. Отже, основною метою СОРС є вдосконалення роботи суду. Завдання СОРС – підвищення якості роботи суду, а отже і відповідно підвищення довіри суспільства до суду через практичні інструментарії, які і були застосовані в Миколаївському окружному адміністративному суді.

       Слід окремо наголосити на тому, що оцінювання роботи було проведено з червня – по серпень 2016 року виключно силами працівників апарату суду, в зв’язку з чим було створено робочу групу. СОРС включає в себе базове (обов’язкове) оцінювання та комплексне (рекомендоване) оцінювання. Базове оцінювання – сукупність статистичних даних відповідно до мінімального необхідного переліку показників та з певною обов’язковою періодичністю. Вказану форму необхідно опубліковувати на веб-сайті суду.

       Комплексне оцінювання передбачає застосування відповідних так званих «модулів», іншими словами – комплексних багатовимірних показників. Комплексне оцінювання дає змогу не лише виявити наявність проблемних питань в роботі суду, але й ідентифікувати причини виникнення цих проблемних питань. Отже, допомагає знайти шляхи розв’язання складних питань у діяльності суду, як організації.

        МОАС вперше проводив комплексне оцінювання роботи. Робочою групою було вибрано для опрацювання наступні модулі:

- «Судове адміністрування» за допомогою анкетування суддів та працівників суду;

- «Своєчасність судового розгляду» через аналіз статистичних даних; проведення експертного аналізу вибірки судових справ. Для роботи обрано лише деякі показники;

- «Задоволеність роботою суду учасників проваджень» – опитування відвідувачів суду, які є учасниками судових процесів.

Витяг зі звіту

Модуль оцінювання «Своєчасність судового розгляду»

     Період оцінки роботи за модулем «Своєчасність судового розгляду» з 01.07.2016р. по 01.08.2016р. Усі використані статистичні дані зібрані за результатами першого півріччя 2016 року. Перед початком обговорення зазначеного модулю слід окреслити наступну ситуацію. У МОАС, як вже зазначалось, згідно штатного розпису 16 суддів. Однак, фактично розглядають справи лише 6 суддів. 2 судді знаходяться у відпустках по догляду за дітьми, у 8 суддів не має повноважень на здійснення правосуддя. Як вже зазначалось при обговоренні базових показників роботи суду за перше півріччя 2016 року до МОАС надійшло 1490 справи та матеріалів. Розглянуто за той же період з урахуванням залишків 2015 року – 1575.

       Отже, відсоток розгляду справ складає 106 (точніше – 105,7%). Розрахунок вказаного показника здійснюється за формулою, рекомендованою Європейською комісією з питань ефективності правосуддя: кількість розглянутих справ та матеріалів ділиться на кількість нових справ та матеріалів і множиться на 100 відсотків. Рекомендованим стандартом цього показника є рівень 95-105%. У разі показника 103% і більше робота суду вважається передовою та ефективною, тобто, судді встигають розглядати нові справи та залишки попередніх періодів. Отже, показник 106% свідчить про дуже ефективну організацію роботи суду.

        Середня кількість розглянутих справ та матеріалів на одного суддю становить 263. Слід наголосити на тому, що судді розглядали справи та матеріали в різній кількості від 110, 173 та 212 до 326 на одного суддю Середня кількість справ та матеріалів, що перебували на розгляді в звітний період в розрахунку на одного суддю – 359. Також по різному судді отримували справи та матеріали від 174, 225, 411 до 470.

       Середні показники (так звані «внутрішні стандарти») свідчать про нерівномірність розподілу навантаження, особливо розгляду справ та матеріалів. Про це свідчить і анкетування суддів. Середня тривалість розгляду справи (період від відкриття провадження у справі до постановлення судового рішення в календарних днях, без врахування зупинення провадження) розрахована шляхом вибірки справ по категоріям яких найбільше надійшло до МОАС – а саме:

- 352 (36,9% від загальної кількості справ, які надійшли до суду) спори, пов’язані з публічною службою (в більшості випадків - проведення атестуванням поліцейських у Миколаївській області);

- 151 (15,8 %) справи щодо дотримання податкового законодавства;

- 133 (13,9%) земельні спори, також спори щодо державної реєстрації речових прав на майно та справи по архітектурній діяльності;

- 82 (8,6%) спори з приводу фінансової політики (наприклад, з фондом гарантування вкладів фізичних осіб, з фінансовою інспекцією тощо).

         Отже, середня тривалість розгляду справи склала 52 календарних дні. Також було розраховано, що в середньому по категоріям судді розглядають: - земельні спори – 73 календарних дні; - справи щодо надання фінансових послуг – 53 календарних дні; - спори, пов’язані з публічною службою та оскарження податкових повідомлень-рішень – по 40 календарних днів. Максимальна тривалість розгляду справи, яка виявлена під час проведення аналізу, - 184 календарних дні. Це земельний спір, який двічі був переданий до розгляду іншим суддям (тобто його розглядало 3 різних суддів)

Показник - кількість судових засідань.

      В середньому на одну справу по суду призначається 3 судових засідання (точніше 2,7). По категоріям: - земельні спори – 3,8 судові засідання; - оскарження податкових повідомлень-рішень - 2,6 судові засідання; - справи щодо надання фінансових послуг – 2,3 судові засідання; - спори, пов’язані з публічною службою – 2 судові засідання. Виявлена максимальна кількість судових засідань по одній справі – 10.

   Це та ж справа, в якій максимальна тривалість розгляду.

Показник – тривалість очікування копій остаточних судових рішень (у випадку надіслання поштою кінцевим терміном є день відправлення). В середньому на одну справу по суду – 11 календарних днів.

По категоріям:

- справи щодо надання фінансових послуг – 15;

- оскарження податкових повідомлень-рішень - 14;

- земельні спори – 9 календарних днів;

- спори, пов’язані з публічною службою –

     Максимальна тривалість очікування копії остаточного судового рішення 48 календарних днів.

 Модуль оцінювання «Задоволеність роботою суду учасниками судових проваджень»

      Основою оцінювання роботи суду за модулем «Задоволеність роботою суду учасниками судових проваджень» є опитування громадян – учасників судових проваджень. Основним методом опитування затверджено анкетування (самостійне заповнення респондентами анкет) та онлайн-опитування. Для визначення необхідної кількості опитуваних респондентів було проведено підрахунок кількості відвідувачів по камерам спостереження суду. Виявлено, що в середньому протягом 5 робочих днів до суду в день приходить 48 осіб. Така кількість відвідувачів передбачає необхідність анкетування більше ніж 70 осіб. Було зібрано та опрацьовано 65 анкет. Недостатню кількість можна пояснити періодом проведення анкетування (літо, період відпусток). Через он-лайн опитування анкети не заповнювались.

      Усі дані в анкетах було систематизовано та сформовано в наступні показники.

       I. Загальна характеристика респондентів. Портрет більшості респондентів - це жінка віком від 26 до 39 років, яка має повну вищу юридичну освіту, проживає в місті Миколаєві, в суді представляє іншу особу; вважає себе людиною середнього статку; була учасником судових процесів більше 6 разів. Переважна більшість респондентів обізнані з роботою суду 95,3% (з яких 43,8% - загалом обізнані та 51,5% - цілком обізнані). Лише 4,7% респондентів майже не обізнані.

         Отже, відвідувачі суду, що заповнювали анкети, володіють інформацією щодо роботи суду, тобто можуть надати об’єктивну оцінку. В цілому якість роботи суду за 5-бальною шкалою становить 4,2. Більшість анкетованих оцінили якість роботи суду на оцінку 4 (41%) та 5 (44,2%). II. Оцінювання за вимірами якості.

       Доступність суду   за 5-бальною шкалою оцінена на 3,3. Лише 28,8 % відповіли, що їм легко було знайти будівлю суду. 66,7% респондентів було не зручно дістатись до суду громадським транспортом, але, в той же час, зручністю паркування автомобіля задоволені 80,4% з тих, хто приїхав до суду на авто. Можливість людей з обмеженими фізичними можливостями безперешкодно потрапити до приміщення суду і користуватись послугами суду респонденти оцінили на 2,7 за 5-бальною шкалою. Більшість опитаних задоволені графіком роботи канцелярії (86,6) та можливістю додзвонитись до суду за отриманням необхідної інформації (80,3 %).

      Зручність та комфортність перебування в суді  оцінено на 4. Лише 10,7% респондентам недостатньо місць для очікування, роботи з документами. Доступ до побутових приміщень (туалетів) та чистота приміщень оцінені на оцінки 4,2 та 4,1 відповідно. 40% відвідувачів не задоволені якістю освітлення в суді.

      Повнота та ясність, зрозумілість інформації    4. 85,5% опитаних користувались сторінкою суду в мережі Інтернет, 80% з яких знайшли потрібну інформацію (оцінка наявності потрібної інформації 4,1). Розташування інформаційних стендів задовольняє 81,2 % відвідувачів – оцінка 4,2. Загалом відвідувачів задовольняють (оцінка 4) правила пропуску до суду та перебування в ньому, наявна інформація про справи, призначені до розгляду, зразки документів, порядок сплати судового збору.

     Наявність інформації про розташування кабінетів, залів судових засідань, інших приміщень була оцінена на 3,6, лише 58% опитаних відповіли позитивно. Дотримання персоналом професійних та етичних стандартів (додаток 23) – 4,2.

       Неупередженість, доброзичливість, коректність, бажання допомогти, ввічливість працівників апарату були оцінені на оцінку 4,3; професіоналізм, знання своєї справи – 4,2.

      Цікаво, що 16% опитаних вказали на виявлення непрофесіоналізму при спілкуванні з ними, а 84% задоволені рівнем професійної підготовки працівників апарату.

       Дотримання строків судового розгляду   – 3,8. Висвітлення вказаного критерію відбувалось за 5-бальною шкалою за наступними питаннями:

      - чи вчасно розпочалось останнє засідання по Вашій справі? - оцінка 3,7, лише 63,3% відповіли ствердно;

        - чи було враховано Ваші побажання при призначенні дня та часу засідання? – 3,8. Думку 15% респондентів судом взагалі не було враховано при призначенні судового засідання.

        - Чи вчасно Ви отримували повістки та повідомлення про розгляд справи? – 4. 76% опитаних відвідувачів відповіли ствердно.

       - Чи вважаєте Ви обґрунтованими затримки/перенесення слухань у розгляді Вашої справи? – 3,8. Не вважають обґрунтованими затримки/перенесення слухань 33,3% респондентів.

      Сприйняття роботи суддів  – 4. Найвище (4,2) було оцінено надання можливості сторонам обґрунтувати свою позицію. На 4,1 та 4 відповідно оцінили дотримання процедури розгляду та коректність, доброзичливість, ввічливість. 30% вважають недостатньою підготовку судді до справи та знання справи. Неупередженість та незалежність (суддя не піддався зовнішньому тиску, якщо такий був) було оцінено на 3,8.

       Судове рішення. Рішення по справі було прийнято на користь 72,7% опитаних. 44,1% респондентів планують оскаржити рішення. Повний текст рішення отримали 87,9%, з яких 78,1 отримали його вчасно. Обґрунтованість рішення оцінена на оцінку 3,9 та легкість, доступність для розуміння мови судового рішення на 4,3 тими респондентами, які отримали повний текст рішення. 62,2% респондентів вважають, що наявні матеріально-технічні ресурси забезпечують потреби працівників суду для ефективного виконання своїх обов’язків.

         Враження від візиту до суду порівняно з очікуваннями розподілились наступним чином: кращі, ніж очікував – 19,5%; гірші, ніж очікував – 14,6%; відповідають очікуванням – 65,9%. Більшість відвідувачів (69,8%) вважають, що якість роботи суду порівняно з минулими роками залишилась без змін (37,2) та покращилась не суттєво (32,6). На питання щодо відчуття відвідувачами певних змін в організації роботи суду після запровадження автоматизованої системи діловодства 66,7% респондентів відповіли, що відчули позитивні зміни. Однак, слід зазначити, що автоматизована система діловодства суду почала працювати одночасно з початком процесуальної діяльності суду і постійно удосконалюється та оновлюється, що, мабуть, відчувають і відвідувачі суду.

        Зміни та рекомендації.

         Опитуваним було запропоновано розподілити запропоновані виміри якості роботи суду в порядку важливості для покращення (тобто на 1 місце поставити найбільш важливий вимір, який потрібно покращувати першочергово, а на останнє найменш важливий вимір якості). Респонденти визначились в наступному порядку:

1. Якість роботи суддів;

2. Доступність суду;

3. Дотримання строків судового розгляду;

4. Якість роботи працівників апарату суду;

5. Зручність та комфортність перебування у суді;

6. Повнота та ясність інформації.

       Також відвідувачам було запропоновано висловити, у разі наявності, конкретні зміни необхідні для покращення роботи суду сьогодні. Деякі з відвідувачі рекомендували:

- зробити ремонт у приміщенні суду;

- змінити місцезнаходження суду;

- забезпечити транспортну доступність суду;

- розмістити в приміщенні суду розмножувальну техніку та техніку для друку документів за кошти відвідувачів;

- організувати продаж напоїв (чай, кава, вода), печива тощо;

- відкрити доступ до wi-fi;

- створити належне освітлення в приміщенні, де знаходиться інформаційна дошка;

- своєчасно попереджати про відкладення судового засідання, якщо це відомо до його початку, щоб відвідувачі не їхали до суду даремно;

- організувати та встановити постійно діючу систему для самостійного пошуку інформації про стан розгляду справи;

- підвищити контроль за дотриманням строків судового розгляду справ;

- облаштувати хоча б один зал судових засідань для людей з фізичними вадами.