8 червня ВР розгляне новий законопроект про Конституційний суд. Заступник Голови Комітету з питань правової політики та правосуддя Василь Яніцький в коментарі ІА “Центр новин” розповів, що сьогодні відбулося засідання Комітету на якому, зокрема було розглянуто Проект Закону про Конституційний Суд України, реєст.№6427-д.
За словами депутата, 13 членів профільного Комітету підтримали рішення рекомендувати ВР прийняти закон за основу. «Вирішили рекомендувати прийняти за основу законопроект «Про Конституційний Суд України», підготовлений народними депутатами членами профільного Комітету відповідно до частини другої статті 110 Регламенту Верховної Ради України», – розповів Яніцький.
Він зазначив, що в даному законопроекті передбачено нову сучасну модель Конституційного суду: «Відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду на конкурсних засадах здійснюють конкурсні комісії, які створюють відповідно Президент України, Верховна Рада України, з’їзд суддів України.
Для того, щоб Верховна Рада України змогла обрати суддю КС за своєю квотою, вносяться зміни також до Регламенту ВРУ. Функції конкурсної комісії у Верховній Раді здійснює комітет, до предмета відання якого належать питання правового статусу Конституційного Суду України. Передбачається, що депутатська фракція (депутатська група) може запропонувати по одному кандидату на кожну вакантну посаду судді Конституційного Суду України. Право подання пропозиції щодо кандидата на посаду судді Конституційного Суду України може реалізувати також група позафракційних народних депутатів у кількості, не меншій за кількісний склад найменшої депутатської групи», – розповів Яніцький.
Крім того, за словами депутата змінено вимоги до судді КС. “Стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше 10 років замінено на стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше 15 років.Вже відсутня умова щодо проживає в Україні протягом останніх 20 років. Однак додано таку вимогу як високі моральні якості та є правником із визнаним рівнем компетентності. Змінюється суб’єкт звільнення суддів КС, рішення про звільнення з посади судді КС ухвалює сам Суд, а не суб’єкт призначення суддів”, – сказав Яніцький. Крім того, він відзначив, що змінено організаційну структуру КСУ: У складі Суду діятиме Велика палата, два сенати та шість колегі. “Також відбудуться зміни у повноваженнях КСУ, передбачено гарантії безпеки судді КСУ та членів його сім’ї.
Передбачається запровадження нового для України інституту – конституційної скарги, як додаткового механізму захисту прав і свобод громадян. Фізичні та юридичні особи зможуть звернутися з письмовим клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України того закону, що застосований в остаточному судовому рішенні по їх справі”, – підкреслив Яніцький.
Крім того, депутат називає, що з метою підсилення інтелектуальної спроможності Конституційного суду тимчасово, на строк до 1 січня 2020 року, у Суді запроваджується інститут спеціального радника, відтак є змога залучити іноземних експертів. “Є прогнози, що завдяки введенню конституційної скарги зменшиться кількість скарг до ЕСПЛ від України.
Також відновлюється інститут постійного представника Кабінету Міністрів України у Конституційному Суді України”, – додав Яніцький. Нагадаємо, 11 квітня Верховна Рада не підтримала закон «Про Конституційний Суд України». За ухвалення законопроекту (№ 5336-1) проголосували лише 179 (за необхідних мінімум 226 депутатів) із 351 парламентарія, зареєстрованого в сесійній залі. Також депутати з чотирьох спроб не змогли відправити документ на повторне друге читання. Законом пропонувалося встановити, що до складу Суду увійдуть 18 суддів – по шість призначають президент України, Верховна Рада та з`їзд суддів.
Відбір кандидатур на посади суддів Конституційного суду на конкурсних засадах здійснюють конкурсні комісії, які створюють відповідно президент, Верховна Рада, з`їзд суддів, а в період між з`їздами суддів – Рада суддів України. Також пропонувалося визначити, що суддя КС призначається на дев`ять років без права бути призначеним повторно. Законопроектом передбачалося, що посадовий оклад судді Конституційного суду встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного суду з коефіцієнтом 1,5. Крім того, передбачається, що судді КС виплачується щомісячна доплата за вислугу років та щомісячна доплата за науковій ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук. Відповідно до законопроекту, у складі Суду мали діяти Велика палата, два сенати та шість колегій. Законопроектом також визначалися повноваження КС. Згідно із проектом закону, формами звернення до Суду є конституційне подання, конституційне звернення, а також нова норма – конституційна скарга.
Відповідно до закону, суб`єктом права на конституційну скаргу є фізична особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України. Представництво суб’єкта права на конституційну скаргу в Суді може здійснюватися виключно адвокатом. Крім того, у Прикінцевих положеннях передбачалися зміни до законів, які не мають жодного стосунку до КС, зокрема, зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України, до закону ”Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”.
Також законопроектом передбачалося, що з метою надання експертної допомоги в конституційних провадженнях за конституційними скаргами у Конституційному суді тимчасово, на строк до 1 січня 2020 року, запроваджується інститут спеціального радника.
_03_03.png)
