Вже в жовтні Вища кваліфікаційна комісія суддів дасть старт процедурі оцінювання «п’ятирічок». Паралельно відбуватиметься добір претендентів на крісла в місцевих судах, повідомляє видання «Закон і Бізнес».
Однак «кваліфікаційники» не поспішатимуть із оцінюванням представників апеляційних судів і проведенням конкурсів на посади в цих установах. Добір крок за кроком Про це йшлося на зустрічі голови ВККС Сергія Козьякова, секретаря кваліфікаційної палати комісії Станіслава Щотки та ректора Національної школи суддів Миколи Оніщука з журналістами юридичних видань.
«Поки ВККС проводила конкурс на посади у Верховному Суді, не здійснювалися інші надзвичайно важливі та необхідні процедури, погіршувалася кадрова ситуація в місцевих та апеляційних судах», — зізнався С.Козьяков.
Ще у квітні ВККС запустила процедуру добору кандидатів на суддівські посади. А вже 31 жовтня відбудеться перша частина відбіркового іспиту для претендентів — тестування рівня знань у галузі права та володіння державною мовою. До 4 грудня має відбутись і психологічне тестування. За словами керівника ВККС, приблизно 5000 осіб будуть допущені до відбіркового іспиту. «Скажу відверто: ми думали, що більша кількість кандидатів буде недопущена», — заявив він. «Кваліфікаційники» пообіцяли оприлюднити на сайті запитання для анонімного тестування з метою перевірки рівня загальних теоретичних знань. Їх кількість поки що не відома.
За словами С.Щотки, НШС підготувала 1765 питань, до них ВККС додасть ще й ті, які є в тестовій базі комісії. Що стосується тесту на володіння держмовою, то запитання на сайті розміщуватися не будуть. Утім, комісія пообіцяла дати кандидатам деякі роз’яснення з приводу того, на які запитання з української мови їм доведеться відповідати. До речі, за інформацією М.Оніщука, спецпідготовка претендентів на мантії відбуватиметься в чотирьох містах.
У Києві навчатиметься 50% кандидатів, решта осіб — у Львові, Одесі та Харкові. Зелене світло для «п’ятирічок»
Оскільки нових володарів мантій доведеться чекати ще довго, ВККС вирішила взятися за суддів, у яких закінчився 5-річний строк повноважень. «Найближчими тижнями для них буде розпочата процедура кваліфоцінювання», — пообіцяв С.Козьяков. С.Щотка повідомив, що нині є 2321 вільна посада (враховуються вакансії й у трьох вищих спеціалізованих судах, й у ВСУ), 322 з яких — у храмах Феміди на непідконтрольних українській владі територіях. «Не можна сказати, що з кадрами все добре, але й не потрібно драматизувати ситуацію: не так усе й погано. Драматизм ситуації виникає з огляду на те, що є певна кількість суддів, які сьогодні не мають повноважень», — зауважив секретар кваліфпалати. За його словами, до Вищої ради правосуддя з парламенту надійшли рекомендації щодо призначення 794 законників. ВРП розглянула 704 матеріали, внесла подання Президентові про призначення 694 осіб, 9 кандидатів дістали відмову. Глава держави видав 6 указів щодо 199 служителів Феміди.
Крім того, С.Щотка повідомив: до кінця року кількість «п’ятирічок» становитиме приблизно 750 осіб. «Паралельно з добором ми проводитимемо процедуру кваліфоцінювання. Сьогодні в судах є нездорова риторика: той, хто пройшов оцінювання, отримує зарплату більшу, ніж той, хто його непройшов. І це при тому, що судді виконують однакову роботу, працюють з однаковим навантаженням. Але не ми є тому виною. Ми готові були розпочати проведення оцінювання після прийняття у 2015 році закону «Про забезпечення права на справедливий суд», — звернув увагу «кваліфікаційник». Він також підняв завісу над тим, як провадитиметься оцінювання. Так, визначення якостей відбуватиметься на базі ВККС, не потрібно буде нікуди ходити чи їздити. Практичні роботи виконуватимуться не від руки, а на комп’ютері. «На практичне завдання буде відведено не 5, а до 8 год.», — запевнив С.Щотка. Що буде з «апеляційниками» Члени комісії не приховують: хотіли б, аби максимальна кількість володарів мантій могла пройти оцінювання якнайшвидше. У тому числі й представники апеляційних судів. Адже свого часу первинне оцінювання успішно пройшло 185 законників із Київського апеляційного округу. «І тепер судді працюють в одній колегії, але мають різний рівень оплати. Судді з інших апеляційних округів знають, що ті, хто пройшов оцінювання, отримують більшу зарплату. Це створює певне напруження в середовищі суддів. Ми готові провести оцінювання, але все залежить від того, наскільки це нам дозволять зробити ресурси, наявні в комісії», — наголосив С.Щотка.
Крім того, він повідомив, що вже повністю готова база для визначення достоїнства представників установ першої ланки. «Для суддів апеляційних судів частина тестових запитань готова, але практичних завдань точно немає.
НШС до кінця року розробить модельні справи», — пообіцяв секретар кваліфпалати. Він розуміє, що «апеляційникам» хочеться одержувати вищу винагороду. Проте якщо розпочати оцінювати їх, а процедуру щодо людей з місцевих судів відкласти на потім, то може виникнути така ситуація: «апеляційники» матимуть бажаний рівень зарплати, але роботи в них майже не буде. Адже в місцевих судах не буде кому розглядати справи, тому надходження матеріалів до другої інстанції суттєво впаде. «Тому реанімуємо тих, хто без повноважень, нехай працюють», — зазначив С.Щотка. Конкурси на заміщення посад в апеляційних судах сьогодні також проводити небезпечно. Адже володарі мантій з місцевих судів через велике навантаження можуть утекти в апеляційні, залишивши свої установи порожніми. Тому комісія планує оцінювання представників апеляційних судів проводити паралельно з конкурсом на посади в цих інституціях. Бо є висока ймовірність того, що з початком «переатестації» частина «апеляційників» подасть заяви про звільнення. Також деякі з них готові піти у зв’язку з тим, що після проведення пенсійної реформи в них може значно знизитися рівень матеріального забезпечення. Отже, з’явиться велика кількість вільних посад. До речі, комісія попросила голів апеляційних судів надати інформацію, яка кількість володарів мантій та якої спеціалізації їм потрібна. Адже конкурси оголошуватимуться в тій чи іншій юрисдикції. «Наприклад, потрібно 30 суддів. Не можна оголошувати конкурс на таку кількість посад без визначення юрисдикції. Бо тоді можемо отримати кількість, а не якість: більшість буде «цивілістами», а потрібні «криміналісти», — наголосив С.Щотка.
Тому ВККС вирішила, що вихід із кадрового колапсу необхідно розпочинати саме з відновлення роботи місцевих судів. «Апеляційників» просять набратися терпіння та трохи зачекати. Втім, експерти застерігають: представникам апеляційних судів доведеться довго чекати конкурсу й оцінювання, якщо реформатори чемно попросять «кваліфікаційників» кинути всі сили на створення нових проектів — Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду. Тоді не тільки місцеві суди залишатимуться порожніми, бо в комісії не вистачатиме на них часу, а й осиротіють апеляційні. Станіслав Щотка, секретар кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зазначив, що «оскільки базове судочинство, доступ громадян до суду здійснюється через місцеві суди, потрібно, щоб вони стабільно працювали. Зараз там є певні перекоси.
У деяких судах припинилася функція щодо здійснення правосуддя. Забезпечення сталої роботи потрібне й для того, щоб в апеляційну інстанцію справи заходили послідовно. Бо, якщо створити Верховний Суд, дати високі зарплати суддям, потім оцінити суддів апеляційних судів і дати їм нову зарплату, паралельно провести ще й конкурси в апеляційні суди, а про місцеві суди не дбати, є ризик того, що судова піраміда стане з ніг на голову».
Микола Оніщук, ректор Національної школи суддів України підкреслив, що тести для кандидатів у судді готувала виключно НШС. «Ми переконалися, що такий підхід, коли для підготовки тестів запрошуються правники, які не мають спеціальної тестологічної підготовки, себе не виправдав. У НШС утворений тестологічний центр.
Поки що відчуваємо потребу в допомозі для підготовки психологічних тестів. Водночас ставимо собі за мету, щоб не звертатися до сторонніх організацій за допомогою, всі тести для судової системи готувати в рамках судової системи. Це питання якості. Бо ж запрошені фахівці відпрацьовують свої гроші, а якість підготовлених тестів виявляється не такою вже й хорошою», - зазначив Микола Оніщук.
_03_03.png)
